сивочупринний
[sɪʋot͡ʃuprɪnnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має сиву (сіру) чуприну (чуб, гриву); з сивою чуприною.
-
Уживається як постійний епітет у поетичних описах козацтва, зокрема запорозького, як утілення мужності, досвіду та вольового духу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сивочупринний, р. сивочупринного, д. сивочупринному, з. сивочупринного, о. сивочупринним, м. сивочуприннім