1. Який має сиву (сіру) чуприну (чуб, гриву); з сивою чуприною.
2. Уживається як постійний епітет у поетичних описах козацтва, зокрема запорозького, як утілення мужності, досвіду та вольового духу.
сивочупринний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |