1. Який має сиве чубіння, сиві чуби; що посивів на голові (переважно про птахів).
2. Уживається як постійний епітет у фольклорі та поетичній мові, зокрема стосовно старого козака, старого чоловіка.
сивочубий
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |