сивочубий
[sɪʋot͡ʃubɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має сиве чубіння, сиві чуби; що посивів на голові (переважно про птахів).
-
Уживається як постійний епітет у фольклорі та поетичній мові, зокрема стосовно старого козака, старого чоловіка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сивочубий, р. сивочубого, д. сивочубому, з. сивочубого, о. сивочубим, м. сивочубім