1. (у математиці, зокрема в теорії множин та алгебрі) такий, що кожен елемент множини-образу є образом принаймні одного елемента з області відправлення; що є сюр’єкцією (про відображення, функцію, гомоморфізм тощо).
2. (у загальному вживанні) всеохопний, повний, що стосується всіх елементів цільової множини або системи.