сюркотливий

[sjurkotlɪʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Сюркотливий (від діалектного «сюркотіти» — швидко бігти, тікати) — який поспішає, квапливий, метушливий; неспокійний, меткий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сюркотливий, р. сюркотливого, д. сюркотливому, з. сюркотливого, о. сюркотливим, м. сюркотливім

Більше записів