сюркотання

[sjurkotɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* СЮРКОТ А ННЯ , я, с. Дія за знач. сюркот а ти і звуки , утворювані цією дією . Табір окутається сном , чути буде тільки сюркотання коників у зоряних просторах теплої степової ночі ( Гончар , Тронка , 1963, 284).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сюркотання, р. сюркотання, д. сюркотанню, з. сюркотання, о. сюркотанням, м. сюркотанні, к. сюркотання

Більше записів