ситячий

[sɪtjɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Те саме, що ситий 1, 2 — про людину або тварину, що наїлася досить, до відчуття повного задоволення.

  2. (перен., діал.) Про предмет, який містить у собі багато чого-небудь, добре наповнений, насичений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ситячий, р. ситячого, д. ситячому, з. ситячого, о. ситячим, м. ситячім

Більше записів