ситуативність

[sɪtuɑtɪʋnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Абстрактна назва за значенням прикметника “ситуативний“; властивість бути обумовленим конкретними обставинами, залежність від певної ситуації.

  2. У філософії та соціальних науках — характеристика явища, знання чи істини, що існують або мають сенс лише в межах конкретного контексту, обставин чи історичної ситуації, а не є універсальними.

  3. У лінгвістиці та теорії комунікації — зв’язок мовленнєвого вислову з умовами його використання (контекстом, місцем, часом, учасниками), що впливає на його зміст та інтерпретацію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ситуативність, р. ситуативності, д. ситуативності, з. ситуативність, о. ситуативністю, м. ситуативності, к. ситуативносте

Більше записів