Значення
-
Абстрактна назва за значенням прикметника “ситуативний“; властивість бути обумовленим конкретними обставинами, залежність від певної ситуації.
-
У філософії та соціальних науках — характеристика явища, знання чи істини, що існують або мають сенс лише в межах конкретного контексту, обставин чи історичної ситуації, а не є універсальними.
-
У лінгвістиці та теорії комунікації — зв’язок мовленнєвого вислову з умовами його використання (контекстом, місцем, часом, учасниками), що впливає на його зміст та інтерпретацію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ситуативність, р. ситуативності, д. ситуативності, з. ситуативність, о. ситуативністю, м. ситуативності, к. ситуативносте