1. Абстрактна назва за значенням прикметника “ситуативний“; властивість бути обумовленим конкретними обставинами, залежність від певної ситуації.
2. У філософії та соціальних науках — характеристика явища, знання чи істини, що існують або мають сенс лише в межах конкретного контексту, обставин чи історичної ситуації, а не є універсальними.
3. У лінгвістиці та теорії комунікації — зв’язок мовленнєвого вислову з умовами його використання (контекстом, місцем, часом, учасниками), що впливає на його зміст та інтерпретацію.