Значення
-
Абстрактний іменник, що позначає властивість або стан бути обумовленим конкретними обставинами, залежність від певної ситуації; контекстуальність.
-
У філософії, соціології та культурології — характеристика явища, значення чи поведінки, які не є універсальними, а визначаються місцем, часом та специфічними умовами їх існування.
-
У мистецтві та літературознавстві — зв’язок твору або його елементів із конкретними життєвими обставинами, здатність відображати унікальність певного моменту або положення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ситуаційність, р. ситуаційності, д. ситуаційності, з. ситуаційність, о. ситуаційністю, м. ситуаційності, к. ситуаційносте