1. Абстрактний іменник, що позначає властивість або стан бути обумовленим конкретними обставинами, залежність від певної ситуації; контекстуальність.
2. У філософії, соціології та культурології — характеристика явища, значення чи поведінки, які не є універсальними, а визначаються місцем, часом та специфічними умовами їх існування.
3. У мистецтві та літературознавстві — зв’язок твору або його елементів із конкретними життєвими обставинами, здатність відображати унікальність певного моменту або положення.