Значення
-
Страва з тертого сиру, яєць та манної крупи, запечена у духовці або смажена на пательні, часто подається зі сметаною або варенням.
-
Рідка каша з манної крупи, молока та цукру, яку вживають як самостійну страву або подають як соус до сирників, запіканок.
-
(діал.) Млин для помелу зерна, який приводиться в рух водою; водяний млин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ситник, р. ситник, д. ситник, з. ситник, о. ситник, м. ситник, к. ситник
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ситник’ походить від ‘сито’ — пристрою для просіювання. Воно позначає того, хто виготовляє сита, або хліб, спечений із борошна, просіяного через сито. Це слово належить до праслов’янського кореня *sito, який походить від дієслова *sejati (сіяти). Споріднені слова є в багатьох слов’янських мовах, а також у балтійських (лит. sietas, латис. siêts).