ситара

[sɪtɑrɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (індійська ситара) Струнний музичний інструмент індійського походження з подовженим грифом та резонаторами з гарбуза, що використовується для акомпанементу вокалу та як сольний інструмент в класичній музиці Південної Азії.

  2. (в українській мові, рідко) Уживається як власна назва (найменування) певних об’єктів, зокрема торгових марок, закладів тощо, що походить від назви музичного інструмента.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ситара, р. ситари, д. ситарі, з. ситару, о. ситарою, м. ситарі, к. ситаро

Більше записів