систола

[sɪstolɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Фаза серцевого циклу, що полягає у скороченні м’яза серця (міокарда) та виштовхуванні крові з порожнин серця в артерії; протилежне — діастола.

  2. У лінгвістиці — скорочення тривалості звуку, складу або паузи в потоці мови, особливо характерне для античного віршування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. систола, р. систоли, д. систолі, з. систолу, о. систолою, м. систолі, к. систоло

Більше записів