Значення
-
Властивість або якість того, що є системним; наявність чіткої внутрішньої структури, взаємозв’язку та упорядкованості елементів, що утворюють єдине ціле.
-
Методологічний підхід або принцип, що передбачає розгляд об’єктів, явищ або процесів як складних систем, вивчення їх структури та закономірностей функціонування.
-
Послідовність, регулярність і цілеспрямованість у діях, процесах або мисленні, що забезпечує логічну зв’язність та досягнення поставленої мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. системність, р. системності, д. системності, з. системність, о. системністю, м. системності, к. системносте