сиряник

[sɪrjɑnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Страва української кухні, сирний пиріг або запіканка з сиру, часто з додаванням яєць, цукру, родзинок та ваніліну, який готується в духовці.

  2. (діал.) М’який, невитриманий сир, часто домашнього приготування; сирець.

  3. (перен., розм.) Про м’яку, нерішучу, безхарактерну людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сиряник, р. сиряника, д. сиряникові, з. сиряника, о. сиряником, м. сиряникові, к. сирянику

Більше записів