сиротиночка

1. Зменшувально-пестливе від “сиротина” — дитина, що залишилася без батьків або одного з батьків; також про дорослу людину, яка почувається самотньою, покинутою.

2. (переносно) Про когось або щось, що викликає співчуття, зібрання, знедолене, безпорадне (про людину, тварину, рослину тощо).

3. (фольклорне, в літературі) Часто вживається як звертання або характеристика персонажа, що викликає жалість, у народних піснях, казках, поезії.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |