сиротиночка

[sɪrotɪnot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестливе від “сиротина” — дитина, що залишилася без батьків або одного з батьків; також про дорослу людину, яка почувається самотньою, покинутою.

  2. (переносно) Про когось або щось, що викликає співчуття, зібрання, знедолене, безпорадне (про людину, тварину, рослину тощо).

  3. (фольклорне, в літературі) Часто вживається як звертання або характеристика персонажа, що викликає жалість, у народних піснях, казках, поезії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сиротиночка, р. сиротиночки, д. сиротиночці, з. сиротиночку, о. сиротиночкою, м. сиротиночці, к. сиротиночко

Більше записів