Сиросимподій — у православній церковній архітектурі: приміщення для сиріт та немічних, яке розташовувалося при монастирях або храмах, часто у західній частині будівлі (нартексе).
Сиросимподій — історична назва благодійної установи або шпиталю для опіки над сиротами, нужденними та хворими, що існувала за візантійської традиції та в ранній період Київської Русі.