Значення
-
Дика або здичавіла бджола, яка живе окремо від вулика, часто в дуплах дерев або щілинах скель.
-
Рослинний організм (переважно рослина), який випадково потрапив на чуже місце проживання або виріс серед іншого виду.
-
Переносно: самітна, покинута, одинока лючина або тварина; той, хто позбавлений родини, опіки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сирітка, р. сирітки, д. сирітці, з. сирітку, о. сиріткою, м. сирітці, к. сирітко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘сирітка’ походить від ‘сирота’ і позначає рослини, які цвітуть ранньою весною або пізньої осені, коли інші рослини ще не цвітуть або вже відцвіли, тому вони ніби ‘осиротілі’. Ця назва використовується для різних видів рослин, зокрема для фіалки триколірної та інших. Споріднені слова: ‘сирота’, ‘сиротіти’.