Древослів

Словник Української Мови

синювато-білий

[sɪnjuʋɑto-bilɪj] Іменник

Буква:С

Значення

Який має переважно білий колір з легким синюватим відтінком або домішкою синього.
(у спец. термінології) Назва кольору, що описує об’єкти (наприклад, деякі мінерали, види тварин або астрономічні тіла), для яких характерне поєднання білого та блакитного або синього кольору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синювато-білий, р. синювато-білого, д. синювато-білому, з. синювато-білого, о. синювато-білим, м. синювато-білім, к. синювато-білий

Більше записів