синиця

[sɪnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Невеликий горобцеподібний птах родини синицевих (Paridae), що має яскраве, часто жовто-блакитне оперення, живиться комахами та насінням, поширений у лісах, парках і садах.

  2. Розмовна назва деяких інших дрібних птахів, що зовнішньо схожі на представників родини синицевих, наприклад, повзика або волового очка.

  3. Переносно: про жваву, рухливу, невелику на зріст людину (зазвичай жінку або дитину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синиця, р. синиці, д. синиці, з. синицю, о. синицею, м. синиці, к. синице

Походження слова (Етимологія)

Слово «синиця» походить від прикметника «синій». Це давнє слов’янське утворення, яке спочатку використовувалося для назв рослин із синіми квітками, таких як волошка, синюха, синяк тощо. Пізніше ця назва перейшла на птаха, який має синє забарвлення в оперенні. Таким чином, назва птаха пов’язана з його характерною ознакою — синім кольором.
Споріднені слова:синій, синяк, синюха

Більше записів