Значення
-
Тригонометрична функція гострого кута в прямокутному трикутнику, що дорівнює відношенню довжини катета, протилежного цьому куту, до довжини гіпотенузи.
-
Розширене визначення для будь-якого кута (або числа) на одиничному колі: ордината точки, одержаної поворотом початкової точки (1; 0) навколо центра кола на даний кут.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синус, р. синуса, д. синусові, з. синус, о. синусом, м. синусі, к. синусе
Походження слова (Етимологія)
Слово «синус» походить з латинської мови, де воно означало «кривизна, вигин, складка, пазуха, груди, лоно». Воно було запозичене в українську мову, ймовірно, через російську або німецьку (німецьке Sínus). Латинське слово зіставляється з албанським giri (основа gin-) «груди, лоно, материнське лоно», а також, можливо, з праслов’янським *šija та українським «шия».