синцитій

[sɪnt͡sɪtij] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Багатоядерна клітинна структура, що утворюється в результаті злиття клітин або неповного поділу ядер під час клітинного поділу; характерна для певних тканин тварин (наприклад, м’язових волокон) та утворень у низьших рослин і грибів.

  2. У вірусології — патологічне утворення, що виникає в інфікованих вірусом клітинах, коли вони втрачають мембранні межі та зливаються в одну багатоядерну цитоплазматичну масу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синцитій, р. синцитію, д. синцитієві, з. синцитій, о. синцитієм, м. синцитієві, к. синцитію

Більше записів