синтагма

Значення

1. У лінгвістиці: мінімальна самостійнасинтаксична одиниця мовлення, що складається з одного або кількох пов’язаних між собою слів і виражає єдине поняття (наприклад, “у ранковому сяйві”, “швидко бігти”).

2. У віршознавстві: частина віршового рядка, що об’єднується одним логічним наголосом і часто збігається зі стопою або групою стоп.

3. У музикознавстві: структурна частина музичної форми, що становить відносно завершений музичний фрагмент (найменша музична думка), зазвичай довжиною у 2–8 тактів.

Правопис та відмінювання