Значення
-
Особа, яка вбила свого сина.
-
У міфології та літературі — персонаж, що скоїв вбивство власного сина (наприклад, персонаж трагедії Софокла “Едіп-цар”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синовбивець, р. синовбивця, д. синовбивцеві, з. синовбивця, о. синовбивцем, м. синовбивцеві, к. синовбивцю