синьота

[sɪnʲotɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва українського роду (козацько-старшинського, згодом дворянського), поширеного на Чернігівщині та Полтавщині в XVII–XIX століттях.

  2. Заст. Колірна назва: синій колір, синева; синє забарвлення чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синіт, р. синьота, д. синьотові, з. синіт, о. синьотом, м. синьоті, к. синьоте

Більше записів