синонько

[sɪnonʲko] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестливе звертання до сина, що виражає ніжність, любов або близькість.

  2. (у прямому звертанні) Слово, яким батьки або старші рідні можуть звертатися до хлопчика чи молодого чоловіка, часто замінюючи його ім’я.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синонько, р. синонька, д. синонькові, з. синонька, о. синоньком, м. синонькові, к. синоньку

Більше записів