1. Властивість мовних одиниць (слів, словосполучень, морфем тощо) бути синонімами, тобто мати однакове або близьке значення при відмінності звучання та написання.
2. У лексикології — явище парадигматичних зв’язків між словами, що утворюють синонімічний ряд на основі семантичної близькості.