Значення
-
Властивість мовних одиниць (слів, словосполучень, морфем тощо) бути синонімами, тобто мати однакове або близьке значення при відмінності звучання та написання.
-
У лексикології — явище парадигматичних зв’язків між словами, що утворюють синонімічний ряд на основі семантичної близькості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синонімічність, р. синонімічності, д. синонімічності, з. синонімічність, о. синонімічністю, м. синонімічності, к. синонімічносте