синьомундирник

[sɪnʲomundɪrnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Історичний термін для позначення солдата або офіцера російської імператорської армії (XVIII — початок XX століття), характерною деталлю форми якого був синій мундир.

  2. Переносно — представник царської влади, адміністрації або жандармерії в Російській імперії, що асоціюється з гнобленням української мови та культури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синьомундирник, р. синьомундирника, д. синьомундирникові, з. синьомундирник, о. синьомундирником, м. синьомундирникові, к. синьомундирнику

Більше записів