синхротрон

1. Кільцевий прискорювач заряджених частинок (електронів, протонів тощо), в якому частинки прискорюються електричним полем, а для утримання їх на стабільній круговій орбіті використовується зростаюче магнітне поле, що синхронізується зі зростанням енергії частинок.

2. Тип джерела інтенсивного електромагнітного випромінювання (від інфрачервоного до рентгенівського діапазону), що генерується пучком релятивістських електронів, які рухаються по викривленій траєкторії в накопичувальному кільці під дією магнітного поля; використовується для наукових досліджень у фізиці, хімії, біології, медицині та матеріалознавстві.