синхронізм

1. Точна збіжність у часі двох або більше явищ, подій чи процесів; одночасність.

2. У лінгвістиці: стан мови, її структури та функціонування на певному етапі історичного розвитку, що розглядається як цілісна система (протилежність — діахронія).

3. У філософії та психології: змістовний збіг подій, що не пов’язані між собою причинно-наслідковим зв’язком, але мають однаковий або подібний сенс.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |