1. Прикметник до слова «синхронізація»; такий, що стосується синхронізації, призначений для неї або забезпечує узгодженість дій, процесів, явищ у часі.
2. У техніці, інформатиці, аудіовізуальній сфері: що стосується приведення двох або більше процесів, сигналів, записів до синхронного (одночасного або співвісного) стану; що забезпечує сумісність і коректну спільну роботу різних систем, пристроїв або програм.