1. В лінгвістиці: стан мови на певному етапі її історичного розвитку, що розглядається як цілісна система взаємопов’язаних елементів, без урахування її еволюції в часі; синхронний зріз мови.
2. У мистецтві та техніці: точна узгодженість, одночасність або збіг у часі двох або більше процесів, явищ або подій (наприклад, звуку та зображення, різних компонентів вистави тощо).