1. (у психології, парапсихології) Пов’язаний із синхроністичністю — змістовним збігом подій у часі, який не має причинно-наслідкового зв’язку, але сприймається як значуще.
2. (у лінгвістиці) Стосуючийся синхронії — стану мови в певний момент її розвитку, без урахування історичних змін.