синігрин

[sɪniɦrɪn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Синігрин — глюкозинолат, природна органічна сполука, що міститься в насінні та коренях деяких рослин родини хрестоцвітих (наприклад, у гірчиці, хріні, капусті), відповідальна за їхній гострий присмак і характерний аромат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синігрин, р. синігрин, д. синігрин, з. синігрин, о. синігрин, м. синігрин, к. синігрин

Більше записів