1. Філософська концепція, що розглядає реальність як сукупність унікальних, неповторних подій або сутностей (сингулярностей), на противагу універсальним законам або загальним принципам.
2. В історії та соціальних науках — підхід, що акцентує увагу на ролі окремих, виняткових історичних подій, особистостей або явищ у формуванні соціальних процесів, а не на масових, типових явищах.
3. (Рідк.) У літературознавстві та мистецтві — творчий метод або стиль, що ґрунтується на зображенні унікального, особливого, що не піддається зведенню до загальних категорій.