синграфа

[sɪnɦrɑfɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Документ, написаний або підписаний однією особою від імені іншої особи, а також особиста розписка боржника, видана кредитору (у давньоримському праві).

  2. У сучасному праві — письмова боргова розписка, вексель або інший цінний папір, що містить безумовне грошове зобов’язання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синграфа, р. синграфи, д. синграфі, з. синграфу, о. синграфою, м. синграфі, к. синграфо

Більше записів