1. Психологічне та нейрофізіологічне явище, при якому стимуляція однієї сенсорної або когнітивної системи призводить до автоматичного, мимовільного досвіду в іншій сенсорній системі (наприклад, сприйняття звуків у вигляді кольорів або смаку слів).
2. У літературі та мистецтві — художній прийом, стилістична фігура, що полягає у змішанні або поєднанні вражень від різних органів чуттів для створення яскравих образів (наприклад, “барвистий звук”, “солодкий голос”).