1. (у філософії, релігії) Вчення про співпрацю людської волі та божественної благодаті у здійсненні спасіння душі.
2. (у біології, медицині) Здатність кількох речовин, факторів або структур взаємодіяти таким чином, що їхній спільний ефект перевищує суму ефектів кожного окремо.
3. (у менеджменті, економіці) Ефект, при якому об’єднання зусиль, ресурсів або діяльності окремих частин системи призводить до результату, що перевищує просту суму їхніх індивідуальних внесків.