Значення
-
Представники християнської теологічної течії, що виникла в Німеччині наприкінці XVI століття, які вважали, що для спасіння необхідна співпраця (синергія) вільної волі людини з благодаттю Божою.
-
У фармакології та біохімії — речовини або агенти, які посилюють дію один одного при спільному застосуванні, приводячи до ефекту, більшого за суму їхніх окремих дій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синергісти, р. синергістів, д. синергістам, з. синергістів, о. синергістами, м. синергістах, к. синергісти