1. Представники християнської теологічної течії, що виникла в Німеччині наприкінці XVI століття, які вважали, що для спасіння необхідна співпраця (синергія) вільної волі людини з благодаттю Божою.
2. У фармакології та біохімії — речовини або агенти, які посилюють дію один одного при спільному застосуванні, приводячи до ефекту, більшого за суму їхніх окремих дій.