1. Міждисциплінарна наука, що вивчає закономірності самоорганізації та спонтанного утворення складних, впорядкованих структур і систем (від найпростіших фізичних до соціальних) з хаосу, а також процеси спільного, узгодженого діяння їхніх елементів.
2. (У менш строгому, переносному вжитку) Підхід або принцип, за якого спільні, узгоджені дії декількох учасників (елементів, факторів, підрозділів тощо) призводять до ефекту, що значно перевищує просту суму їхніх окремих дій; синергія, синергійний ефект.