синерезис

[sɪnɛrɛzɪs] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У фонетиці та поетиці — злиття двох суміжних голосних звуків у один склад, що призводить до скорочення кількості складів у слові або віршованому рядку (наприклад, вимовляння «поет» як односкладове слово замість двох складів «по-ет»).

  2. У хімії та фізиці колоїдів — явище самовільного відділення рідини від гелю або згустку, що супроводжується його ущільненням і скороченням об’єму (наприклад, виділення сироватки зі згорнутого молока).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синерезис, р. синерезису, д. синерезисові, з. синерезис, о. синерезисом, м. синерезисі, к. синерезисе

Більше записів