Значення
-
Соціально-економічна теорія та рух, що виникли наприкінці XIX — на початку XX століття, які проголошують прямий шлях до встановлення контролю трудящих над виробництвом та суспільством через професійні спілки (синдикати), уникаючи політичної боротьби та державного втручання.
-
Практика та метод боротьби робітничого класу, що робить акцент на прямій дії (страйках, саботажі, бойкоті) та організаційній могутності професійних спілок як головної сили для захисту інтересів трудящих і радикального перетворення суспільства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синдикалізм, р. синдикалізму, д. синдикалізмові, з. синдикалізм, о. синдикалізмом, м. синдикалізмі, к. синдикалізме