Значення
-
Посадовець у середньовічних європейських містах, який обирається для представництва інтересів міста, керування його справами або виконання судових функцій.
-
Керівник, голова (старшина) цеху або гільдії в середньовічному місті.
-
У сучасному вжитку (переважно історичний термін або в назвах організацій) — представник, уповноважений, довірена особа від якої-небудь установи, товариства або групи осіб для захисту їхніх інтересів.
-
У деяких країнах — назва державного чи муніципального чиновника з обмеженими наглядовими або фінансовими повноваженнями (наприклад, ліквідатор банкрута).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синдик, р. синдика, д. синдикові, з. синдика, о. синдиком, м. синдикові, к. синдику