синдик

[sɪndɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Посадовець у середньовічних європейських містах, який обирається для представництва інтересів міста, керування його справами або виконання судових функцій.

  2. Керівник, голова (старшина) цеху або гільдії в середньовічному місті.

  3. У сучасному вжитку (переважно історичний термін або в назвах організацій) — представник, уповноважений, довірена особа від якої-небудь установи, товариства або групи осіб для захисту їхніх інтересів.

  4. У деяких країнах — назва державного чи муніципального чиновника з обмеженими наглядовими або фінансовими повноваженнями (наприклад, ліквідатор банкрута).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синдик, р. синдика, д. синдикові, з. синдика, о. синдиком, м. синдикові, к. синдику

Більше записів