Синапсис — у давньогрецькій риториці: стилістична фігура, при якій кілька речень або частин речення з’єднуються без використання сполучників, що створює ефект динамічності, напруженості або стислого перерахування.
Синапсис — у літературознавстві та медієвістиці: короткий виклад, конспект або компендіум більшого твору, зокрема Біблії або житія святого.