Значення
-
Процес надання об’єкту, фігурі, системі або відношенню властивості симетрії; перетворення, внаслідок якого об’єкт стає симетричним.
-
У математиці (зокрема, в теорії матриць) — побудова симетричної матриці на основі заданої несиметричної або кососиметричної матриці шляхом певного перетворення.
-
У техніці та фізиці — методика або процедура усунення асиметрії в системі, конструкції, електричному колі тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. симетризація, р. симетризації, д. симетризації, з. симетризацію, о. симетризацією, м. симетризації, к. симетризаціє