симетризація

1. Процес надання об’єкту, фігурі, системі або відношенню властивості симетрії; перетворення, внаслідок якого об’єкт стає симетричним.

2. У математиці (зокрема, в теорії матриць) — побудова симетричної матриці на основі заданої несиметричної або кососиметричної матриці шляхом певного перетворення.

3. У техніці та фізиці — методика або процедура усунення асиметрії в системі, конструкції, електричному колі тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |