Значення
-
Властивість або стан симетричного; наявність симетрії, тобто такої відповідності, пропорційності частин цілого, розташованих відносно певної точки, осі або площини, при якій одна частина є дзеркальним відображенням іншої.
-
У математиці та логіці: властивість відношення, коли з того, що елемент A знаходиться у даному відношенні до елемента B, випливає, що й елемент B знаходиться у тому самому відношенні до елемента A (наприклад, відношення рівності).
-
У переносному значенні: збалансованість, гармонійна пропорційність, врівноваженість частин чого-небудь (наприклад, симетричність композиції, думки).
Правопис та відмінювання
н. симетричність, р. симетричності, д. симетричності, з. симетричність, о. симетричністю, м. симетричності, к. симетричносте