симетрія

Значення

1. Властивість геометричних фігур, тіл, об’єктів або математичних виразів, що полягає у відповідності, пропорційності та впорядкованості їхніх частин відносно центра, осі або площини, внаслідок чого одна частина поєднується з іншою при певних перетвореннях (наприклад, відображенні, повороті).

2. Гармонійна пропорційність, збалансованість частин цілого в мистецтві, архітектурі, літературі тощо; строге або наближене повторення елементів композиції відносно певної осі, точки або площини.

3. (Перен.) Внутрішня збалансованість, гармонійність, правильність будови чого-небудь (наприклад, симетрія думки, симетрія форми).

Правопис та відмінювання