Значення
-
У мовознавстві — найменша одиниця мови, що має значення, але не має самостійного звукового вираження; значуща частина слова (морфема), яка не відокремлюється як самостійне слово (наприклад, префікс, суфікс, корінь, закінчення).
-
У логіці та семіотиці — умовний знак, позначення або образ, що представляє (репрезентує) інший об’єкт, явище або ідею.