Древослів

Словник Української Мови

сильнозагасаючий

[sɪlʲnozɑɦɑsɑjut͡ʃɪj] Іменник

Буква:С

Значення

(Про зірки) Такий, що має високу світність і водночас швидко зменшує свою яскравість через інтенсивну втрату енергії або маси.
(Переносно, про явища, процеси) Дуже інтенсивний, але стрімко втрачаючий свою силу, активність або значення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сильнозагасаючий, р. сильнозагасаючого, д. сильнозагасаючому, з. сильнозагасаючого, о. сильнозагасаючим, м. сильнозагасаючім, к. сильнозагасаючий

Більше записів