Значення
-
(у хімії) Про речовину, що має високу основність, тобто здатність приєднувати протони або віддавати електронну пару; дуже активний у якості основи.
-
(у техніці, матеріалознавстві) Про матеріал, що має високий вміст основних оксидів (наприклад, у металургії про шлаки або руди).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сильноосновний, р. сильноосновного, д. сильноосновному, з. сильноосновного, о. сильноосновним, м. сильноосновнім, к. сильноосновний