силка

[sɪlkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісна зменшувально-пестлива форма від іменника “сила” у значенні фізичної міці, потужності.

  2. (діал.) Те саме, що “сила” у значенні великої кількості, безлічі когось або чогось.

  3. (діал., зах.) Назва свята, яке відзначали на Петра (29 червня), пов’язане з культом сонця та розквітом природи; символізувало пік літньої сили.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. силка, р. силки, д. силці, з. силку, о. силкою, м. силці, к. силка

Більше записів