Значення
-
Власна назва, що походить від української версії імені Силантій (Silantius) з додаванням патронімічного суфікса “-ович”. Історично може вказувати на сина або нащадка чоловіка на ім’я Силантій.
-
Прізвище, утворене від канонічного чоловічого імені Силантій (від латинського “silens” — мовчазний, тихий). Поширене серед українського та східнослов’янського населення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. силантійович, р. силантійовича, д. силантійовичеві, з. силантійовича, о. силантійовичем, м. силантійовичеві, к. силантійовичу